Difference between revisions of "Верховино"
Line 29: | Line 29: | ||
::Дівчинонько з Верховини, | ::Дівчинонько з Верховини, | ||
::Гарна твоя врода (2) | ::Гарна твоя врода (2) | ||
Гей, що нам там Поділля-край, | |||
Нам полонина - Поділля, | |||
А бори – степ, ялиця – гай, | |||
А звіра голос – весілля. | |||
::А я теє дівча люблю, | |||
::Що біле як гуся | |||
::Воно мене поцілує, | |||
::Тілько пригорнуся. (2) | |||
</spiv> | </spiv> | ||
== Виконання == | == Виконання == | ||
* [https://www.youtube.com/watch?v=ygFMtZtrNJA Tyt i tam] | |||
* [https://www.youtube.com/watch?v=EtDtlpG4o0k Burya варіант 2)] | * [https://www.youtube.com/watch?v=EtDtlpG4o0k Burya варіант 2)] | ||
* [https://youtu.be/2bKh2xABARk?t=2151 Burya (35:51-41:49)] | * [https://youtu.be/2bKh2xABARk?t=2151 Burya (35:51-41:49)] | ||
* [https://www.youtube.com/watch?v=y2zaImaKm_U Квітка Цісик] | * [https://www.youtube.com/watch?v=y2zaImaKm_U Квітка Цісик] | ||
Revision as of 08:29, 31 July 2020
Виконання
Історія
Most sources say that the melody is a folk melody, and that Устиянович just wrote the lyrics:
При Ватрі disagrees, saying Устиянович wrote both the verses and the music.
The most comprehensive explanation I've found:
Із цього перекладу друкувалися лише дві пісні оригінальпа, «Верховино, світку ти наш.1..» (під. назвою «Верховинець»), якою М. Устиянович замінив у пєсі Коженьовського «співанку» «Червоний плащ...», і перекладна «Гей, браття опришки! Долийт'е горівки...» (під назвою «Ліспь опришків»). Обидві стали улюбленими народними піспями і найбільше з-гіоміж творів поста спричинилися до його популярності. До першої народ додав жартівливі приспівки-коломийки. Мелодію цієїпісні почув, будучи в Карпатах, М. Лисепко і здійснив майстерну її обробку.
Опришківський рух у часі перекладацького іптеросу М. Устияновича до «Карпатських горців» ще був живий і досить активний. На Буковині, зокрема, в 1848 році діяв прославлений Довбушів.
...
Із пісень «Верховино, світку ти наш...» та браття опришки!..» (друга хай і перекладна, але мідно увійшла в українську культурпо-громадську свідомість) опришківство постає як відчайдушне безтурботне товариство, якому аби інші депь, завтра якось буде. З окремих деталей першої, авторської пісні видно загалом благородні цілі того товариства («Не вабить пас баронів лесть; коби лиш... у людей честь»), зрозуміло, чому воно забралося в гірську глухомань («Там пап пе клав ланцюгом меж, ворог не станув стопою»)
Lyrics:
Source: МИКОЛА УСТИЯНОВИЧ Поезії - Київ "Радянський письменник" 1987