Difference between revisions of "Заплакали карі очі"

Revision as of 03:41, 22 June 2021

Народна

Заплакали карі очі

В далеку задивлені путь,

Там тихим шляхом опівночі

Повстанці на Волинь ідуть. (2)

Нараз серед темної ночі

Враз заграв різко кулемет,

Ще пострілів кілька — і тихо,

Чути лиш вибухи гранат. (2)

Аж тут серед темного бору

Виходять два хлопці малі,

І просять повстанску старшину

Прийміть у ряди нас, друзів. (2)

Нам батька наїзники вбили,

Замучили матір торік,

Нас двоє у лісі лишилось,

Жертвуєм Вкраїні свій вік. (2)

Стріляти ми вмієм, вчив батько,

Гранати умієм кидать,

Нам воля воскресне з кайданів,

За волю не страшно вмирать. (2)

Старий сотник глянув на діти,

З очей покотилась сльоза,

Цілує в чоло очайдухів,

Дарує на двох нагана. (2)

Дівчина головку склонила,

Буйну кучеряву на грудь,

Бувайте здорові, соколи,

Щаслива вояцька вам путь. (2)

@@ Line 14: / Line 14: @@
 Нараз серед темної ночі
 Враз заграв різко кулемет,
-Ще пострілів кілька — і тихо,
+::Ще пострілів кілька — і тихо,
-Чути лиш вибухи гранат.
+::Чути лиш вибухи гранат. (2)
 Аж тут серед темного бору
 Виходять два хлопці малі,
-І просять повстанску старшину
+::І просять повстанску старшину
-Прийміть у ряди нас, друзів.
+::Прийміть у ряди нас, друзів. (2)
 Нам батька наїзники вбили,
@@ Line 29: / Line 29: @@
 Стріляти ми вмієм, вчив батько,
 Гранати умієм кидать,
-Нам воля воскресне з кайданів,
+::Нам воля воскресне з кайданів,
-За волю не страшно вмирать.
+::За волю не страшно вмирать. (2)
 Старий сотник глянув на діти,