З тої гори високії
From WikiSpiv
Народна
З тої гори високої
З тої гори високої
Вітер повіває,
Сивий голуб-голубочок
Голубки шукає.
Яка ж тота голубочка,
Яка вона мила,
Не маленька, румяненька,
Сама чорнобрива.
Ой літай же сивий пташку,
І ти білий орле,
А хто ж мене молодую
До себе пригорне
Ні щирости, ні милости,
Ні пожалованя,
Чорним очам нема спаня,
Ручкам спочиваня.
Ой як маєш говорити,
Говори сердечно,
А не маєш говорити
Умирай конечно.
Ти умирай із вечера,
А я із поранку,
Скажемо ся поховати
Разом в одну ямку.
Скажемо ся поховати
Разом головами,
Ой то ж буде розмовонька,
Хоть там межи нами.
Як зійдесь гора з горою,
А друга з другою,
Тоді буде розмовонька,
Миленький, з тобою.
Варіянт[ ]
- Вітер повіває
- Вітрець повіває