Difference between revisions of "Ніч така, Господи"

From WikiSpiv
Jump to: navigation, search
Line 15: Line 15:
Сядем укупочці тут під калиною,
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
І над панами я пан!
::Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
::Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
::Стелиться в полі туман. (2)
::Стелиться в полі туман. (2)


Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Став нiби чарiвний, промінням всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Чи загадався, чи спить?
::Ген на стрункiй та високiй осичинi
::Ген на стрункiй та високiй осичинi
::Листя пестливо тремтить. (2)
::Листя пестливо тремтить. (2)


Небо глибоке засіяне зорями,
Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за Божа краса!
Що то за Божа краса!
::Перлами ясними попід тополями
::Перлами ясними попід тополями
Line 30: Line 30:
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Вмочиш в холодну росу:
::Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
::Я тебе, милая, аж до хатиноньки
::Сам на руках однесу. (2)
::Сам на руках понесу. (2)


Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Line 37: Line 37:
::Я пригорну тебе до свого серденька,
::Я пригорну тебе до свого серденька,
::А воно палке, як жар. (2)
::А воно палке, як жар. (2)
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою,
::Нічка поклала всіх, соном окутала,
::Ані шелесне в гаю. (2)
Сплять вороги твої знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.
::Чи ж нам обкраденим долею нашею
::Й хвиля кохання за гріх? (2)
</spiv>
</spiv>
== Виконання ==
== Виконання ==

Revision as of 14:37, 5 November 2017

Слова: Михайло Старицький
Музика: народна
Ніч така Господи, місячна зоряна,
Ніч така Господи, місячна зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай! (2)
Хоч на хвилиночку в гай! (2)
 
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелиться в полі туман. (2)
 
Став нiби чарiвний, промінням всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить. (2)
 
Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса. (2)
 
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках понесу. (2)
 
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар. (2)

Виконання