Ніч така, Господи
From WikiSpiv
Слова: Михайло Старицький
Музика: народна
Ніч така Господи, місячна зоряна,
Ніч така Господи, місячна зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай! (2)
Хоч на хвилиночку в гай! (2)
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман. (2)
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункiй та високiй осичинi
Листя пестливо тремтить. (2)
Небо глибоке засіяне зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса. (2)
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу. (2)
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар. (2)
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою,
Нічка поклала всіх, соном окутала,
Ані шелесне в гаю. (2)
Сплять вороги твої знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.
Чи ж нам обкраденим долею нашею
Й хвиля кохання за гріх? (2)