Сумний святий вечір (1946)
From WikiSpiv
Народна
Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні,
Плач на кожнім кроці. (2)
Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так Московськії катюги
Україну мордували.
В кайдани кували,
Щоднини, щосили
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.
Сіли до вечері
Мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.
Заплакану матір
Діточки питають:
Мамо, мамо де наш тато
З нами чом не вечеряють. (2)
Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий Вечір,
Українську нашу віру. (2)
Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки. (2)
Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами. (2)
А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми Боже милосердний,
Жити вічно в Царстві Твоїм. (2)