Чого верба плаче
From WikiSpiv
Народна
Не питай, не питай,
Чого верба плаче,
Чом не має жалю,
Серденько хлоп'яче.
По весні, по весні,
Милого чекала.
Ой, чого ж не прийшов,
Як на тебе ждала? (2)
Ой скажи, розкажи,
Місяцю-романе,
Чом стежину світив
До чужої хати?
Через тебе тепер
Косу розплітати,
Через тебе тепер
Весіллячко грати. (2)
Від зорі до зорі
Плаче верба-мати:
Де тепер, де тепер
Пароньки шукати?
Ой, вербо, не шукай
Дівчині кохання.
Прийде вірна любов
На її чекання. (2)