Зоре моя вечірняя
From WikiSpiv
Слова: Тарас Шевченко
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає. (2)
Як широка сокорина
Віти розпустила.
А над самою водою
Верба похилилась
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти. (2)
Добре знаю. Зоре моя!
Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється
В нас на Україні?
А я знаю i розкажу
Тобі й спать не ляжу.
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш. (2)