Балада про дві скрипки

From WikiSpiv
Jump to: navigation, search
Слова: Василь Марсюк
Музика: Володимир Івасюк
Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки,
Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки,
Поділив надвоє снів своїх красу.
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
Що перша скрипка — біла лебідка,
А друга скрипка — вечірній сум.
А друга скрипка — вечірній сум.
 
Закохались в нього дві сестри весною:
Одна — як та нічка, друга — мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.
 
Приспів:
Одна сміялась,
Одна сміялась,
Плакала друга.
Плакала друга.
Гей, поєднались
Гей, поєднались
Радість і туга.
Радість і туга.
Гей, поєднались
Гей, поєднались
В очах дівчини,
В очах дівчини,
Як у двох скрипках,
Як у двох скрипках,
Ночі і днини.
Ночі і днини.
 
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.
 
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А друга скрипка — вечірній сум.
 
Приспів.
 
Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.
 
Приспів:
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга...

Виконання[ ]