Гуцулка Ксеня

From WikiSpiv
Jump to: navigation, search
Слова: Ярослав Барнич або Роман Савицький
Музика: Я. Барнич, Р. Савицький, або Іван Недільський
Темна нічка гори вкрила
Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
 
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні, любовні
Він до неї промовляв:
 
Приспів:
Гуцулко Ксеню,
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.
 
Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
 
В Черемоші грали хвилі
Сумували очі сині
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.
 
Приспів.

Виконання[ ]

Джерела[ ]

There is considerable disagreement over the authorship of "Гуцулка Ксеня" and we may never know with any degree of certainty who really wrote it. The major things we know and to what degree of certainty we know them:

  • Барнич wrote an opera called Гуцулка Ксеня in 1938
  • Барнич recorded a version of the song c.1952 with substantially different lyrics than those generally sung today
  • Ksenya Danylyshyn claimed in 2012 that Савицький, her uncle, wrote and composed the song in her honor and later got into an argument with Barnych, who had stolen the song from him.
  • The song was later registered in the Soviet Union as having lyrics by Савицький and music by Недільський. Some claim that this was because Barnych was dead and they wouldn't be able to perform the song if copyright permission could not be obtained.

Some sources:

Варіянт (Тріо Конвалія)[ ]

Сині гори нічка вкрила
Полонину всю сповила
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
 
Він дивився в очі сині,
Спершись тихо на соснині,
І слова ті без зупину
На трембіті тужно грав
 
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Про свій жаль розкажу
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, як жар.
 
Тай пройшло гаряче літо,
Гуцул любив іншу скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останній раз прощав.
 
В Черемоші грали хвилі
Сумували очі сині
Тільки вітер по долині
Сумно, тужно пісню грав.
 
Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Про свій жаль розкажу
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, як жар. (2)