Повіяв вітер степовий
From WikiSpiv
Народна
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою козак молодий,
Дівчина затужила. (2)
А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати. (2)
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче. (2)
Заплаче мати не одна,
Заплаче чорнобрива.
Бо не одного козака,
Сира земля накрила. (2)