Пісня про рушник

From WikiSpiv
Jump to: navigation, search
Слова: Андрій Малишко
Музика: Платон Майборода
 Рідна мати моя,
 Ти ночей не доспала
 І водила мене
 У поля край села,
 І в дорогу далеку
 Ти мене на зорі проводжала,
 І рушник вишиваний
 На щастя дала,
 І в дорогу далеку
 Ти мене на зорі проводжала,
 І рушник вишиваний
 На щастя, на долю дала.
 
Хай на ньому цвіте
Росяниста доріжка,
І зелені луги,
Й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива
Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
Хороші твої.
І твоя незрадлива
Материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі
Хороші блакитні твої.
 
Я візьму той рушник,
Простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав,
В щебетанні дібров.
І на тім рушничкові
Оживе все знайоме до болю
І дитинство,
Й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові
Оживе все знайоме до болю
І дитинство, й розлука,
Й твоя материнська любов.

Виконання[ ]