Гори, гори
From WikiSpiv
Слова: І. Коваль і А. Бігун
Я люблю волю, простір, далечінь,
Бо я бурлак з далеких поколінь,
В одному місці я не можу жить,
Іти у мандри все мене кортить.
Як заблищить лиш сонце в небесах,
Як зашумить вітрець по деревах,
То в тілі кров моя аж закипить,
Іти у мандри все мене кортить.
Приспів (2):
Гори, гори, життя бурлацькеє,
Життя байдуже, ах, юнацькеє,
Царить над нами сила власная,
Горить усе любов прекрасная.
Мене не страшить буря ані грім,
Просторий світ - це є для мене дім,
Я мандрував по горах, долинах,
Голубе небо - це для мене дах.
Мене не спинить море, океан,
Мене не страшить навіть гураґан,
До невигод всіляких я привик,
Моє знам'я - подертий черевик.
Приспів